Wall painting
of Resurrection Church of Ugersko village, Lviv region, Ukraine. 2006-2008
 | ||
| Христос Пантократор Поліхромія купольної частини | Christ Pantocrator | . Painting of the dome |
 |
 |
| Покров Пресв. Богородиці Розпис північного крилосу Protection of the Holy Mother of God Painting of the northern part of the church |
 |
 |
| Свв. Андрій Юродивий та Епіфаній St. Andrew and Epiphany |
 |
| Св. Євангелист Матвій Saint Matthew the Evangelist |
 |
| Св. Євангелист Лука Saint Luke the Evangelist |
 |
| Св. Євангелист Марко Saint Mark the Evangelist |
 |
| Св. Євангелист Іоанн St. John the Evangelist |
Розпис церкви Воскресіння Господнього передбачав вирішення низки завдань, таких як стилістичне поєднання архітектурних форм храму та наявного іконостасу зі стінописом; укладання іконографічної програми розписів. Проект та розпис купольної частини виконувалися для захисту диплому на здобуття ступеня магістра на кафедрі сакрального мистецтва Львівської національної академії мистецтв (керівник: проф. Р. Василик).
Храмова будівля наслідує візантійсько-романський напрямок стилю модерн в українському церковному будівництві кін. XIX - поч. XX ст. Церква у плані хрестоподібна, видовжена по центральній осі. Вівтарна та бокові частини мають півкруглу у плані форму із завершенням у вигляді конхи. Іконостас храму сучасний церкві та виконаний у стилістиці "гуцульсько-закопанського" напрямку цього ж стилю модерн. Для виявлення внутрішньої архітектоніки споруди найкраще пасував розпис на основі візантійської стилістики. Для його стилістичного поєднання з іконостасом було розроблено орнамент на основі геометричних елементів.
Змістовим та композиційним центром стінопису є розпис купольної частини з півпостаттю Христа Пантократора, оточеного архангелами та апостолами. Програма розпису відтворює принцип, сформований у середньовізантійську епоху. Суть її полягає у розгортанні ієрархії сюжетів згори донизу, маючи за своєрідну точку опори купол, який символізує небозвід. Цю ідею було підкреслено і колористичним рішенням: зображення Христа максимально концентрує у собі сині барви, які своєрідними чотирма променями розходяться донизу через трикутники парусів та підпружні арки. Темно-синій колір вказує на небесну славу Христа, він є символом невидимого творіння. Темно-синім тлом оточені також зображення у верхньому регістрі настінних сцен.
При вірішенні композиції розписів вівтарної частини та крилосів було зроблено спробу втілити принцип, відомий у Візантії, згідно якого композиція вписується у архітектурний об’єм таким чином, щоб долучити віруючого до дійства, яке виявляє сюжет.
Наприклад, у композиції Покрови свідки заступництва Божої Матері, які з подячним славослів’ям звернені до Неї, зображені внизу, таким самим чином оточуючи вірних і спонукаючи до споглядання чуда.
Розпис здійснювався в техніці, традиційній для давнього монументального малярства: на основі жовткової емульсії з використанням сухих пігментів.
Юрій Гречин