Іконостас Свято-Онуфріївського монастиря / Iconostasis of the St. Onuphrius Monastery

Ікони до Свято-Онуфріївського монастиря у с. Межигір'я Львівської області. 2012 р.
Icons for the iconostasis of St. Onuphrius Monastery of Mezhygirya village, Lviv region, Ukraine

Тайна вечеря
Фанера, акрил, золото
The Last Supper
Acrylic & gold leaf on plywood panel
 62 × 58 cm


Євангелист Іоанн
Фанера, акрил, золото
 St. John the Evangelist
Acrylic & gold leaf on plywood panel
18 × 18 cm

Євангелист Марко
Фанера, акрил, золото
 St. Mark the Evangelist
Acrylic & gold leaf on plywood panel
18 × 18 cm

Євангелист Матвій
Фанера, акрил, золото
St. Mattew the Evangelist
Acrylic & gold leaf on plywood panel
18 × 18 cm

Євангелист Лука
Фанера, акрил, золото
St. Luke the Evangelist
Acrylic & gold leaf on plywood panel
18 × 18 cm

Богоявлення
Фанера, акрил, золото
Baptism of the Lord
Acrylic & gold leaf on plywood panel
24 × 24 cm


Преображення
Фанера, акрил, золото
Transfiguration of the Lord
Acrylic & gold leaf on plywood panel
24 × 24 cm


Вознесіння
Фанера, акрил, золото
Ascension of the Lord
Acrylic & gold leaf on plywood panel
24 × 24 cm






Іконостас   монастирської церкви у с. Межигір'я, що на Турківщині, створений на основі традицій українського іконопису та декоративної різьби. Проект іконостасу було розроблено на основі мотивів бойківського декоративного мистецтва визнаним майстром сучасного сакрального різьбярства Ігорем Косиком. 

Однією з ключових композицій іконостасу є Ікона Тайної вечері. Виходячи з цього,  їй було приділено особливу увагу при розробці композиції, стилістики та іконографії ікон
Композиція ікони симетрична: навколо столу півкруглої форми розташовано групу апостолів з Христом посередині. Симетричність зумовлена усталеною в українському мистецтві ще з XVII століття традицією ікон цього сюжету, що розміщувалися над царськими вратами. У візантійському мистецтві побутували як симетричний так і асиметричний (з постаттю Христа зліва) варіанти. Півкругла форма столу протиставлена трапецеподібній формі дахівки архітектурних куліс. Силует останньої дав змогу вписати усю композицію у формат заданої конфігурації.

Для узгодження стилістики письма ікони з стилістичними особливостями іконостасу, у вирішенні архітектурного тла композиції застосовано такі елементи іконостасу, як форма арки над царськими вратами, ряд декоративних елементів на завершенні царських та дияконських врат.

Іконографія цього сюжету традиційно містить як символічну, так і історичну складові. Зважаючи на розміщення ікони над царськими вратами іконостасу, де до XVII ст. часто розташовувалося «Причастя апостолів», у ній підкреслено символічну складову, що виявляє ідею Євхаристії: на столі не зображено нічого окрім євхаристійної чаші, німб, що присутній тільки у Христа та хліб у Його руках підкреслюють смислову вертикаль, постать Юди Іскаріота, котрий досить часто зображувався скраю на лаві і таким чином опинявся на першому плані, сховано серед інших фігур. Порядок розташування апостолів навколо столу такий: праворуч від Христа, зліва на право зображені Филип, Варфоломій, Юда Фаддей, Андрій Первозванний, Яків Алфеїв, Петро; ліворуч – Іоанн Богослов, Яків Заведеїв, Левій Матвій, Юда Іскаріот, Симон Зилот, Фома.

Юрій Гречин