The art of iconography

Принципи давнього сакрального мистецтва


Метою сакрального твору, який є однією з невід’ємних частин православного богослужіння, є розкриття для віруючої людини Першообразу, долучення її до тайни богоспілкування. Цій меті слугує образне вирішення твору, втілене символічними і художніми засобами. 
Для сакрального мистецтва країн візантійського кола властиві як спільні основоположні принципи, так і локальні відмінності, що відображали менталітет і світосприйняття народу, роблячи для нього доступним і зрозумілим свідчення Благої Вісті. Таким чином, сакральний твір, ґрунтуючись на досвіді століть і універсальних мистецьких засадах, завжди містив як національні особливості, притаманні народу в цілому, так і відображав традиції конкретної місцевості чи навіть громади.


Краса і естетика – невід’ємні складові свідчення Істини


Іноді у працях, присвячених богослов’ю ікони, можна зустріти твердження, що для ікони краса є чужою. Проте, зважаючи на історію церковного мистецтва Візантії і країн її ареалу, неважко переконатися у протилежному. 
Збережені пам’ятки візантійського мистецтва крім притаманної їм багатої символіки та духовної глибини, є й художньо досконалими творами. Їхня естетична цінність досягалася не за рахунок пишності чи
дорогоцінних матеріалів, а колористичним, тональним і фактурними співвідношеннями елементів композиції, що мала площинний характер, характерними пропорціями, ритмікою, підпорядкованістю деталей цілості, зв'язком живопису та архітектури.
Мистецька вартість ікони, розпису, чи іншого твору, як і професійно виконаний піснеспів, їхня краса відіграють важливу роль у встановленні зв’язку віруючого з небесним прототипом, оскільки, за визначенням Вселенського патріарха Варфоломія, «краса – це заклик за межі того, що є тут і тепер, до засадничого принципу та сенсу світу».


Церковне мистецтво і виклики сучасності


Принципи, викладені вище, є вкрай актуальні у наш час постмодерну і мультикультурності, небувалого розвитку інформаційних технологій. Завдяки останнім для широкого загалу стали доступними кращі досягнення світового мистецтва. Церковна творчість, відтак, повинна враховувати актуальний культурно-мистецький контекст, щоб свідчити про Благу Вість мовою, зрозумілою сучасникам. Для цього необхідні пошук і застосування нових прийомів як образотворчих так і технічних, які б ґрунтувалися на творчому осмисленні церковного Передання і давніх мистецьких традицій, зберігаючи непорушною їхню суть.

Юрій Гречин



The principles of ancient sacred art


The purpose of sacred work, which is one of the most essential parts of orthodox liturgy, is revealing the Prototype for the believer. To reach this goal we have an imaginative solution of the work embodied with symbolic and artistic-formal means. In the Byzantine traditions, based on the experience of the centuries, a sacred work always contained universal principles and national characteristics and reflected traditions of the specific areas or even the community.

Beauty and aesthetics are the integral parts of Evangelical witness.


Sometimes in the works devoted to theology of the icons, you can find the statement, saying that beauty is a stranger to the icon. However, grudging from the religious art history of more than a thousand years, it is easy to see the opposite. The saved monuments of the Byzantine art, apart from their inherent rich symbolism and spiritual depth, are perfect artistic works. Artistic value of an icon, painting or other work plays an important role in establishing communication with heavenly prototype of a believer, because due to Ecumenical Patriarch Bartholomew, "beauty is a call beyond the  limits of what is here and what is now to the basic principle and sense of the world".

Church art and modern challenges


Principles enlisted above are extremely relevant in our time. Church creative work should take into account the current cultural and artistic context to indicate the God’s Word language understood by contemporaries. This requires finding and applying new techniques like visual and technical, which would be based on the creative thinking of church traditions and ancient artistic traditions, keeping their essence intact.

Yuriy Hrechyn